в похмільні ранки що зимою
до нас приходять на свята
проста вода смакує наче
свята

в солохи закінчилась тара
солоха пхала у мішки
та і з мішків все виглядали
кишки

ті люди що були важливі
колись у іншому житті
живі здорові й абсолютно
не ті

в миколи на душі шкребеться
галина вже десятий день
а хто глузує зараз з цього
не бачив галін манікюр

я майже слиною вдавився
на касі в чорнім а те бе
скортіло шуби а у шубі
тебе

вогні війни у небі квітнуть
салюти смерті звідусіль
чумак у крим на himars їде
по сіль

друкарську взяв стару машинку
перо чорнило і папір
мої аналогові вірші
не потурбують гаджет ваш

кохайтесь палко до нестями
а наслідком любовних втіх
нехай вам буде плач дитячий
і сміх

спідниці міні повдягають
бурчить вахтерка зульфія
всю ніч кохаються й бухають
а я?

нудист олег й нудист аркадій
шлють один одному в свята
пакунки з одягу порожні
від наймодніших кутюр'є

нема того чого немає
є тіко те що завжди є
а є таке що є а потім
його нема бо я вже з`їв

коли на щастя не чекаєш
та вирішить воно прийти
хоч найсумнішим будь у світі
на руки влізе і мурчить

я так хотіла відіспатись
за місяць перший вихідний
але збудив о шостій клятий
вхідний

-коли тобі щасливу звістку
день Перемоги принесе
про що найперше ти згадаєш?
-про все

у темряві почув я голос
несамовито він волав
та раптом жінка каже петре
зійди з котячого хвоста

на шостий день здавалось досить
різноманітності тварин
та мабуть біс шепнув людину
створи

в п'ять тисяч надцятому році
олег кімнату не прибрав
усюди кості кока коли
й зелене пір'я хом'яків

не спав не їв творив щосили
писалось з легкої руки
чекав на лайки а отримав
лайки