у мене з'їхала кукуха
узяла светрик і пальто
наплічник термос зонт валізу
поїхала на з'їзд кукух

за лютим вереснем і жовтнем
надходить лютий листопад
страхи і сумніви спадають
лишаючи любов і лють

маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки чуєш гуп
нам просто мить сумна й красива
а черв'ячку армагедон

коли тебе зустрів я вперше
була весна й пташина трель
у тебе коси сині очі
портфель

було спочатку кажуть слово
та я не дуже вірю в це
бо інші кажуть що спочатку
яйце

мене веселі оптимісти
весь час запрошують в ряди
але вряди я тільки можу
годи

ти вже біжиш до мене люба
тебе не бачу ще але
вирує став спливає риба
і з неба падають хрущі

олега бард вкусив у лісі
і передав через укус
всі п'ять акордів на гітарі
й сто сорок сім пісень до них

на спіритичному сеансі
воліли визвати повій
та прилітали лиш чортиці
і вій

господь прийшов як той електрик
на землю грішну у четвер
без зайвих викликів й рахунків
і всім полагодив життя

чий це скелет лежить в вітальні
ану негайно приберіть
це прибиральниця покійна
а іншої у нас нема

на гойдалку присіла осінь
злітає лист лунає сміх
так розгойдалась що влетіла
у сніг

знайди мене по мерехтінню
віршів коротких на снігу
та вщент розплавленим пістолям
і збожеволілим птахам

ворожить божевільний вітер
на пізній сніговий кальвіль
і б'ються яблука об землю
не в змозі витримати страх

у платонічного кохання
наразі стільки переваг
що я одненьку перевагу
неплатонічному надам

відомий робот інтровертер
був кожен день на самоті
ростив бонсай читав машинам
про час і всесвіт пиріжки

олег шукав по світу правди
знайшов коробку з доміно
презерватив одну шкарпетку
й товстого чорного кота

пиздець прийшов сказав понуро
з порогу змерзлий вщент кур'єр
і простягнув діставши з сумки
січневий випуск пиздеця