аркадій серед дзен монахів
був медитації взірцем
не плескав у долоню дзенькав
яйцем

мене вбива самотня осінь
п'є темряву в полоні вій
тобі я простягаю душу
зігрій

усімвідомийелвіспреслі
для пошти вибрала пароль
я генераторів паролів
король

не треба так репетувати
у мене надчутливий слух
то мабуть через вас й бетховен
оглух

за рідним краєм затуживши
летять із вирію птахи
а їм назустріч їдуть наші
дахи

я написав для тих хто в темі
а їх так довго не було
що поки всі вони з'явились
то я вже сам не в темі був

в неділю в мене буде днюха
всі гроші шлю на зесеу
бо маю мрію щоб залужний
подарував мені херсон

а справжня пристрасть в сорок з плюсом
й крутитиметься голова
від запального поцілунку
то в шиї з'їхали хребці

так треба жити щоб ніколи
ніхто з людей не розумів
де ти живеш чим заробляєш
і особливо з ким ти спиш

кохання вдарило зненацька
накрило села і міста
не залишивши на планеті
нікого хто б не постраждав

в фіналі сну будильник пікав
зітерши половину сна
а я його в зухвалу пику
на на

я думала що це кохання
що з іменем моїм тату
а то реакція надмірна
манту

моє жовтневе стигле сонце
діру прорвало в торбі хмар
червоним вимазавши небо
як камінь падає на дно

лежу і чвакає перина
дощ ллється наче із труби
пруть із землі і тиснуть спину
гриби

я закохався в толкіністку
і на ельфійській їй зізнавсь
ну а вона послала на фіг
на чистій гоблінській мене

збудила галя чоловіка
о другій ночі і у крик
то ось хто з'їв мою цукерку
торік

волошками синіє небо
за обрій йде чумацький шлях
і золотом лани палають
в серцях

злетів мій квадрокамікадзе
несе до ворога біду
за ним по полю потихеньку
іду