на комітет у справах коней
всього один нещасний кінь
і двадцять ініціативних
членкинь

я так давно на вас чекала
що спорожнила три бокала

це абсолютно не важливо
чи піді мною ти чи над
коли торкаюся твоїх я
принад

я мчу до тебе ніби потяг
бо я відчув до тебе потяг

пробач мене моя кохана
що заманив тебе в кущі
та не спитав чи ти боїшся
хрущів

прийшов сусід просити солі
а потім скаржиться на біль
кажу а чим тобі в рушниці
не сіль

десь на кордоні між світами
олег обмацує пітьму
вона мовчить і поглинає
його розмазані сліди

поет стоїть на мокрій шкірі
спини бійцевого кита
і палить вбивчим дієсловом
чужі ворожі кораблі

моє ж ти сонце неможливо
весь час утворювать світи
та відпочинь сьогодні просто
світи

давай поплаваємо разом
тобі звичайно все одно
а я люблю ховати трупи
на дно

ми знов кайфуємо за містом
намет і по коліно став
але за три дні до печінок
дістав

галактих мертвих білий попіл
в космічне висипав відро
і розмішавши пензлем зорі
фарбує яблуньку господь

повзе слизький по глібу равлик
мураха до ноги прилип
і їсть та глібу то байдуже
гліб гриб

мене затрахала робота
настільки що якби мене
отак затрахав дядя Ігор
це був би кращий секс в житті

виходить сивий арестович
лице тягар років несе
і каже «ну ще пару тижнів
і все»

в росії щойно на камчатці
від сну прокинувся вулкан
а люди-зомбі сплять роками
і чи проснуться взагалі

в бажанні зберегти обличчя
про тіло трохи підзабув

повішу вирізку з газети
щоб завжди на виду була
там поряд з некрологом пісня
лала