мине зима весна і літо
і осінь теж колись мине
і час зімне життя коротке
земне

кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако

коли поету олександру
для віршиків бракує рим
він їде потягом по рими
у рим

з під ковдри витягнути руку
вдягнути б швидше теплий светр
але до нього так далеко
аж метр

негарно вийшло з цим варенням
його я мазала на хліб
а ти вже якось випадково
прилип

сьогодні розбирала речі
наводила у шафі лад
поміряла усі корони
шкода що нікуди носить

жили в урочищах урану
яскраві їх представники
ілля людина енергійна
й людина дуже світла гліб

сміття дивилося на мене
а я дивився на сміття
торік ще зародилось в ньому
життя

настане день і врешті буде
ординську знищено стіну
та пам'ятаємо завжди про
ціну

якщо боїшся ти бабая
ховайсь під ковдру а не в льох
у ній так тепло і цікаво
удвох

ой хто там стукає у двері
мабуть коханчин чоловік
і я слухняно лізу в шафу
бо звик

ми завантажимо ваш допис
коли ви будете онлайн
про те сповіщення додому
вам голуб сивий принесе

на порозі осінь
листя у росі
м'скалі здихають
та на жаль не всі

у цей похмурий будній ранок
пришли нам боже дофамін
від мізантропії позбав нас
амінь

жуль головою в квітах травах
гуде як невеличкий дриль
йому лоскоче вітер дупцю
жуль джміль

іде кузьмич якому пох...й
а з ним лукич якому теж
йдуть по траві високій гордо
і висота трави якраз

в цей світ прийшли не випадково
колись ми всі із небуття
а щоб зносити певну кількість
взуття

був на вечірці інтровертів
чимало там зустрів дівчат
шістьох аж запросив на каву
у чат