я збив літаючу тарілку
та борщ продовжив свій політ

я клав колись в часи застою
на гласність всіх перебудов
на пики пещені і ситі
та час минув ресурс пропав

багато в світі є предметів
що потребують визнання
наждак ковадло і обценьки
і штопор він насамперед

щось самопочуття не дуже
кружляє в мізках гвинтокрил
хто винен тиск магнітні бурі
чи може сива голова

на день народження миколу
удома ікебана жде
портвейн бургундське самогонка
в орнаменті із ковбаси

щоб світом володарювати
котяча нависає тінь
єдине що нас всіх рятує
їх лінь

стоїть микола за шинквасом
немов могутній корабель
і гордо сяє на обличчі
червоно синій хвилеріз

до себе вранці повертаюсь
я дуже важко відтепер
нудота зле але ні разу
не вмер

за рідним краєм затуживши
летять із вирію птахи
а їм назустріч їдуть наші
дахи

даю підказку для сексшопів
щоб замість гумових дівок
в вітрині надувний був путін
у вас би був ажіотаж

ми не узбекистан звичайно
тому і чай в нас не росте
а що стосується бавовни
в херсоні квітне і в криму

знайшов шкарпетку я на люстрі
ось доказ що вони живі
піду шукати в холодильник
кудись і друга заповзла

створити в перший раз людину
то рівень бога і не менш
а зараз це зробити може
будь хто ну майже кожен з нас

затятий гліб прокрастинатор
вже й вік пенсійний на поріг
а він цибнути ще з тарзанки
не встиг