петро прокинувся не вдома
ще й поряд голий чоловік
а він не вдома прокидатись
не звик

наш всесвіт був колись двомірним
він був пласким немов папір
і це продовжувалось доки
бог орігамі не створив

екран вікна транслює ранок
сюжет про синій білий сніг
який я пультом перемкнути
не зміг

коли закохуєшся вперше
це як купити жигулі
а потім буде ламборґіні
а потім буде мерседес

приємно іноді згадати
що людям був властивий сміх
і замість попелу із неба
йшов сніг

миттєво впасти щоб в нірвану
гліб різко вскакує з дивану

ми познайомилися завтра
я пив туман ти їла дощ
сховались вулики у бджолах
йшов борщ

коли закохуєшся вперше
це дуже схоже на грві
та ендорфінів значно більше
в крові

ми розмовляли як востаннє
і раптом нам забракло слів
що змусило мене з тобою
на мову тіла перейти

микола на обід щоденно
за раз з'їдає трьох качок
не від жорстокості він просто
качок

на спіритичному сеансі
сиджу у задньому ряду
і поглядаю в передпокій
чи не поцупив хто мій зонт

мине зима весна і літо
і осінь теж колись мине
і час зімне життя коротке
земне

коли поету олександру
для віршиків бракує рим
він їде потягом по рими
у рим

настане день і врешті буде
ординську знищено стіну
та пам'ятаємо завжди про
ціну

у цей похмурий будній ранок
пришли нам боже дофамін
від мізантропії позбав нас
амінь

в цей світ прийшли не випадково
колись ми всі із небуття
а щоб зносити певну кількість
взуття

був на вечірці інтровертів
чимало там зустрів дівчат
шістьох аж запросив на каву
у чат

вона сказала що в коханні
найголовніше не тіла
і ще набрала сто чотири
кіла