олег живе неначе в храмі
в його під'їзді навкруги
священні фалоси на стінах
та літери сакральних слів

гліб став дорослішати рано
це почалось у той момент
як вперше трапив на дорослий
контент

у стрибку даремно
федір крикнув гоп
знав би він прислів'я
ще пожив би хлоп

ніколи більше не залишусь
вночі з тобою тет а тет
ти позу сіксті найн назвала
валєт

як в голові забракне клепки
не зупиняй думок потік
щоб раптом мозок через це не
потік

бува так затишно на серці
під спів пташиний навесні
мов не існує вже на світі
русні

напала в темному провулку
зірвала шапку та пальто
така фатально неминуча
та несподівана весна

знайшов микола у городі
давно забутий вже талант
що закопав колись дізнавшись
про те що не проп'єш його

олег із космосу додому
летить з відрядження а там
старі праправнуки чекають
та чималенький депозит

за що нас боженька не любить
бо під іконками нам лінь
у соцмережі написати
амінь

так ось чому ти не з'являлась
цієї ночі уві снах
тому що ти прийшла насправді
весна

раніше щоби покарати
дитину ставили в куток
а зараз видалити досить
тік ток

нелегко іноді буває
себе тримати у руках
чи навіть просто взяти в руки
якщо людина ти слизька

микола вийшов із оксани
а потім ігор та василь
нарешті каже акушерка
це всі

гліб загубив раптово сором
не усвідомивши цього
лише з полегшенням помітив
як в ньому зайве зникло щось

гліб народився особливим
і від народження вже міг
ходити сам та вимовляти
безпомилково матюки

стоїш бувало на зупинці
чекаєш на трамвай бажань
і ось він врешті під'їжджає
але прямує у депо

буває в матрицю заходиш
і виникає відчуття
що це і є твоє реальне
життя