спідниці міні повдягають
бурчить вахтерка зульфія
всю ніч кохаються й бухають
а я?

маленька мрія є у мене
ми лежимо з тобою вдвох
і ти мені шепочеш путін
подох

петро прокинувся не вдома
ще й поряд голий чоловік
а він не вдома прокидатись
не звик

екран вікна транслює ранок
сюжет про синій білий сніг
який я пультом перемкнути
не зміг

приємно іноді згадати
що людям був властивий сміх
і замість попелу із неба
йшов сніг

ми познайомилися завтра
я пив туман ти їла дощ
сховались вулики у бджолах
йшов борщ

коли закохуєшся вперше
це дуже схоже на грві
та ендорфінів значно більше
в крові

микола на обід щоденно
за раз з'їдає трьох качок
не від жорстокості він просто
качок

мине зима весна і літо
і осінь теж колись мине
і час зімне життя коротке
земне

коли поету олександру
для віршиків бракує рим
він їде потягом по рими
у рим

настане день і врешті буде
ординську знищено стіну
та пам'ятаємо завжди про
ціну

у цей похмурий будній ранок
пришли нам боже дофамін
від мізантропії позбав нас
амінь

в цей світ прийшли не випадково
колись ми всі із небуття
а щоб зносити певну кількість
взуття

був на вечірці інтровертів
чимало там зустрів дівчат
шістьох аж запросив на каву
у чат

вона сказала що в коханні
найголовніше не тіла
і ще набрала сто чотири
кіла

коли тебе зустрів я вперше
була весна й пташина трель
у тебе коси сині очі
портфель

на спіритичному сеансі
воліли визвати повій
та прилітали лиш чортиці
і вій

допоки не відчув на дупі
тоді твій пристрасний укус
не відчував в житті таких я
спокус