в цей світ прийшли не випадково
колись ми всі із небуття
а щоб зносити певну кількість
взуття

був на вечірці інтровертів
чимало там зустрів дівчат
шістьох аж запросив на каву
у чат

вона сказала що в коханні
найголовніше не тіла
і ще набрала сто чотири
кіла

коли тебе зустрів я вперше
була весна й пташина трель
у тебе коси сині очі
портфель

на спіритичному сеансі
воліли визвати повій
та прилітали лиш чортиці
і вій

я знаю що цей день настане
коли краса врятує світ
але цього ми не побачим
бо світ врятується від нас

посмішка не сходить
тіпається бров
судячи з усього
це прийшла любов

допоки не відчув на дупі
тоді твій пристрасний укус
не відчував в житті таких я
спокус

коли почув я пісню вітру
побачив за вікном сюрприз
мені дерева танцювали
стриптиз

мені життя подарували
і що робити з ним тепер
я без інструкції цього не
допер

було нам соромно на ранок
але тривало це лиш мить
і ось під нами знову ліжко
гримить

прийшов я з печивом до неї
вона говорить вибачай
сьогодні буде в нас з тобою
не чай

на щекавиці в день фатальний
мене твій погляд спопелив
а я даремно сподівався
що це лиш ядерний удар

у двері ломиться вже осінь
а я в обіймах літа досі

в пророцтві сказано що буде
сезон бавовни у криму
нарешті стало зрозуміло
чому

давно не чути за стіною
жіночій стогін та виття
цей дім не виробляє більше
життя

в мене потрапила горілка
тому й танцюю як горилка

я роздягну тебе очима
бо в когось руки із плечей
у когось з дупи ну а в мене
з очей