коли тебе зустрів я вперше
була весна й пташина трель
у тебе коси сині очі
портфель

на гойдалку присіла осінь
злітає лист лунає сміх
так розгойдалась що влетіла
у сніг

під вечір як сідає сонце
оксана тисне на педаль
тремтить палає і скрегоче
рояль

коли кобіта роздягнулась
з чоловіків полився піт
в монастирі ще не бувало
кобіт

яка у вас знайома пика
я зустрічав вас в а те бе
ви на візочку там катали
себе

не треба так репетувати
у мене надчутливий слух
то мабуть через вас й бетховен
оглух

збудила галя чоловіка
о другій ночі і у крик
то ось хто з'їв мою цукерку
торік

м0₴калик у табло отримав
і вмився юшкою ще б пак
то ж не кадриль і не калинка
гопак

під сукню підберіть будь ласка
мені взуття і ремінець
а колір як ото у дядька
синець

дружина орку говорила
вези додому унітаз
бо дуже величезна дупа
у нас

з тобою вдвох як постаратись
зародимо нове життя
але авжеж не оминути
тертя

ти порівняв мене з конякой
цим самим перетнув межу
та не надійся я не плачу
іржу

останні літні дні спливають
десь в полі стелеться імла
збираю пальцями уламки
тепла

рядочки віршів мов собаки
лягли звернувшись біля ніг
я намагався їх прогнати
не зміг

ласкаво сонце обіймало
промінням пестило лице
та ніч морозна і шкода що
сон це

кадиров то найкращий воїн
для всіх рашистів ідеал
це ж він бандеру вже раз вісім
вбивав

давно б вже мабуть розпрощались
в стосунках щезла гострота
але ділити як ми будем
кота

поліпшувати свій характер
я не збираюсь далебі
боюся раптом щось зламаю
в собі