рядочки віршів мов собаки
лягли звернувшись біля ніг
я намагався їх прогнати
не зміг

шлють українці гнівні скарги
у канцелярію небес
у нас війна а вам розваги
хто там за грім відповіда

ласкаво сонце обіймало
промінням пестило лице
та ніч морозна і шкода що
сон це

коли нема нікого вдома
ходити можна без штанів
ніхто тобі не скаже й слова
лиш кіт з докором погляда

кадиров то найкращий воїн
для всіх рашистів ідеал
це ж він бандеру вже раз вісім
вбивав

петро екскурсію замовив
в дві тисячі тридцятий рік
москву і херсонес закреслив
руїни він не полюбляв

ванюша мізками розкинув
й надумав Україну взять
приїхав та розкинув знову
але тепер вже по траві

ромашку посаджу в вазоні
гадати буду на петра
а втім засію цілу клумбу
бо почуття нестала річ

давно б вже мабуть розпрощались
в стосунках щезла гострота
але ділити як ми будем
кота

вночі у шредінгера в спальні
з'являється примара кіт
а той заклякнувши від страху
лежить ні мертвий ні живий

те дев'ять в телефоні галі
сам краще знає що писать
вона колись так заміж вийшла
і розлучилась вчора так

якщо аж сіпаються пальці
за горло декого здавить
то треба лікувати нерви
давити щоб рукой твердой

поліпшувати свій характер
я не збираюсь далебі
боюся раптом щось зламаю
в собі

гойдало корабель у морі
під воду ледве не пішов
бо у каютах надто сильна
любов

к нещастю вчора на автівку
з балкона мій звалився кіт
а мо' й на щастя на це ж краще
ніж під

я роздягну тебе очима
бо в когось руки із плечей
у когось з дупи ну а в мене
з очей

а путлеру страшне наснилось
що нібито у кому впав
проте за рік із неї вийшов
але ніхто не впізнає

прийшов сусід просити солі
а потім скаржиться на біль
кажу а чим тобі в рушниці
не сіль