оксана дуже нервувала
не з тої встала ж бо ноги
та ще й і вивела зі строю
ваги

біжить оксана на підборах
ридаючи не йди стривай
клянуся що ти мій останній
трамвай

я думав у твоїй вітальні
шпалери в стилі постмодерн
а то класичні просто котик
подер

колаборантам білі капці
вручать ще треба за життя
якщо вже так міняти люблять
взуття

в поштовій скриньці п'ятий місяць
чекає паперовий лист
я відповім обов'язково
колись

пасуться наче ті ягнята
на небі в моринцях зірки
а їх малий тарас годує
з руки

зайду в полишений будинок
де в вікна тягнеться полин
і ви подивитесь на мене
з світлин

ну що ж сказав рішуче тесля
якщо "вєлікая страна"
то і велика знадобиться
труна

у лукашенка є і карта
і дерев'яні танки є
щастить же білорусам з баньком
на є

арабу важко дотягнутись
до наших гарних молодиць
ну хоч полайкає в фейсбуці
тиць тиць

я наче муха що з варенням
рішуче рве усі зв'язки
але які ж вони до сказу
в'язкі

дозволь розслабитися м'язам
своїх заморених надій
а вранці знову прокидайся
і дій

дивися ной до нас без черги
в ковчег проліз якийсь мангуст
такий настирний і ні пари
із вуст

я роздягну тебе очима
бо в когось руки із плечей
у когось з дупи ну а в мене
з очей

не може люк підняти штангу
і попри те що він джедай
ну ти хоч каже тренер попри
сідай

можливо вилікуюсь навіть
і дуже швидко все мине
якщо мені заборонити
мене

смердяче зло повзе зі сходу
і так огидно з нього тхне
аж часом губиться в поета
натхне

люблю тебе шепоче відьма
нікуди вже не відпущу
і додає снодійне в келих
борщу