над королем і смерть не владна
і через вічність стадіон
ще скандуватиме бо Show Must
Go On

мине зима весна і літо
і осінь теж колись мине
і час зімне життя коротке
земне

ми завантажимо ваш допис
коли ви будете онлайн
про те сповіщення додому
вам голуб сивий принесе

жуль головою в квітах травах
гуде як невеличкий дриль
йому лоскоче вітер дупцю
жуль джміль

додому бог прийшов з роботи
поставив all you need is love
і половинки всім істотам
роздав

мене страчали рано вранці
на площу падав перший сніг
і натовп стих як ти читала
мій остаточний пиріжок

тут вічний травень море сонця
багато сакур та тепла
до галі зайдеш сіра осінь
дошкульний вітер та дощі

ти вже біжиш до мене люба
тебе не бачу ще але
вирує став спливає риба
і з неба падають хрущі

господь прийшов як той електрик
на землю грішну у четвер
без зайвих викликів й рахунків
і всім полагодив життя

знайди мене по мерехтінню
віршів коротких на снігу
та вщент розплавленим пістолям
і збожеволілим птахам

відомий робот інтровертер
був кожен день на самоті
ростив бонсай читав машинам
про час і всесвіт пиріжки

найвища ступінь егоїзму
коли твій мозок хтось довбе
не впізнавати в тому дятлі
себе

тарас пішов у рукопашний
дістав хреста і гострий штик
і в саме серце вороженьків
штрик штрик

коли я стану мудрим старцем
ашрам відкрию щоб вогонь
нести усім заблудлим душам
в своїх сакральних пиріжках

щось дуже схоже на оксану
але незграбне і косе
олегу змій зеленоокий
несе

так треба жити щоб ніколи
ніхто з людей не розумів
де ти живеш чим заробляєш
і особливо з ким ти спиш

кохання вдарило зненацька
накрило села і міста
не залишивши на планеті
нікого хто б не постраждав

моє жовтневе стигле сонце
діру прорвало в торбі хмар
червоним вимазавши небо
як камінь падає на дно