злетів мій квадрокамікадзе
несе до ворога біду
за ним по полю потихеньку
іду

таке буває щось побачиш
перед собою чи десь там
що краще щоб ніхто ніколи
того не бачив взагалі

люблю осінніми ночами
із пледів кокони сплести
і кішку чухати за вухом
і ямбу стопи лоскотать

цінуйте цю похмуру осінь
і небо в плямах сірих хмар
нам кожну з них відвоювали
наземних янголів війська

я по дніпру на жовтій баржі
під синім небом де безвіз
сім тон весни живої в осінь
провіз

зникають люди в морі жовтня
і сплять під листями на дні
хто не прив'язаний спливає
я ні

цей світ ще дихає він теплий
біжи лови його мерщій
останній промінь бо на тому
дощі

крізь дим на ношах тягнуть літо
руда як сонце медсестра
червоно жовтими дощами
бинтує опіки бійцям

коли мене накриє осінь
віддайте зошита дочці
а зброю сину та залиште
у листях збитого мене

я уночі буває вийду
у дике поле і впаду
а зверху так співають зорі
що всі супутники тремтять

таке в австралії буває
під деревом кремезний коп
коалу п'яного по дупці
хлоп хлоп

не вєшать нос гардемаріни
запам'ятовуйте цю мить
на фоні моря штаб ваш клятий
горить

прийшов до галі арестович
з гордоном й каже борщ звари
ми ненадовго може тиждень
два три

ми нещодавно вийшли з моря
на землю грішну бачить бог
так і до неба доберемся
удвох

та де ж та правда совість віра
як в церквах служать торгаші
на шиях хрестик в них і нолик
в душі

сова танцює з вінні пухом
під запальний карпатський твіст
свиня вже всьо горять копита
і хвіст

тарас прийшов до психіатра
не можу каже жити з цим
наллю борщу відріжу сала
й не їм

десь на кордоні між світами
олег обмацує пітьму
вона мовчить і поглинає
його розмазані сліди