трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі

зима ще виламає зуби
у жадібного москаля
бо найтвердіша взимку наша
земля

над королем і смерть не владна
і через вічність стадіон
ще скандуватиме бо Show Must
Go On

сашко тобі ж лише п'ятнадцять
а ти прийшов у дім розпуст
ану давай мотай-но звідси
на вус

мине зима весна і літо
і осінь теж колись мине
і час зімне життя коротке
земне

кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако

коли поету олександру
для віршиків бракує рим
він їде потягом по рими
у рим

з під ковдри витягнути руку
вдягнути б швидше теплий светр
але до нього так далеко
аж метр

негарно вийшло з цим варенням
його я мазала на хліб
а ти вже якось випадково
прилип

сміття дивилося на мене
а я дивився на сміття
торік ще зародилось в ньому
життя

настане день і врешті буде
ординську знищено стіну
та пам'ятаємо завжди про
ціну

якщо боїшся ти бабая
ховайсь під ковдру а не в льох
у ній так тепло і цікаво
удвох

ой хто там стукає у двері
мабуть коханчин чоловік
і я слухняно лізу в шафу
бо звик

у цей похмурий будній ранок
пришли нам боже дофамін
від мізантропії позбав нас
амінь

жуль головою в квітах травах
гуде як невеличкий дриль
йому лоскоче вітер дупцю
жуль джміль

в цей світ прийшли не випадково
колись ми всі із небуття
а щоб зносити певну кількість
взуття

був на вечірці інтровертів
чимало там зустрів дівчат
шістьох аж запросив на каву
у чат

додому бог прийшов з роботи
поставив all you need is love
і половинки всім істотам
роздав