горіло поле конопляне
звільняло дух збивало вдих
і навіть поїзд помаленьку
пих пих

в каструлі булькають помийки
в них свьокла плава не буряк
твій борщ не тягне на юнеско
бурят

четвертий день я прибираю
готую мию і перу
благаю нагадай стоп слово
бо вмру

я вчора поголила ногу
на пляж відтоді не ходжу
там поголила ногу зовсім
чужу

нам шлють військову допомогу
з такою кількість порад
що тих порад уже на цілий
парад

війна триває в україні
над світом простяглась імла
ніхто не лайка вірши нЕ про
х*йла

оксана дуже нервувала
не з тої встала ж бо ноги
та ще й і вивела зі строю
ваги

сховався вовік в мавзолеї
заліз під труп тремтячий труп
горить москва встає над нею
тризуб

буває так що раз на тиждень
ну а буває що і два
горить палає в наших мріях
москва

давно б вже мабуть розпрощались
в стосунках щезла гострота
але ділити як ми будем
кота

давно не чути за стіною
жіночій стогін та виття
цей дім не виробляє більше
життя

поліпшувати свій характер
я не збираюсь далебі
боюся раптом щось зламаю
в собі

гойдало корабель у морі
під воду ледве не пішов
бо у каютах надто сильна
любов

біжить оксана на підборах
ридаючи не йди стривай
клянуся що ти мій останній
трамвай

я думав у твоїй вітальні
шпалери в стилі постмодерн
а то класичні просто котик
подер

колаборантам білі капці
вручать ще треба за життя
якщо вже так міняти люблять
взуття

в поштовій скриньці п'ятий місяць
чекає паперовий лист
я відповім обов'язково
колись

затятий гліб прокрастинатор
вже й вік пенсійний на поріг
а він цибнути ще з тарзанки
не встиг