коли раптово згасло сонце
іван не став панікувать
а зранку вийшов на роботу
і сонечко нове вкрутив

олег живе неначе в храмі
в його під'їзді навкруги
священні фалоси на стінах
та літери сакральних слів

я алкоголік рефлекторно
у першу зустріч бовкнув клим
та галя теж автоматично
в долоні плескать почала

середній вік раптово прийде
із низкой неминучих криз
але за цим середньовіччям
завжди приходить ренесанс

я довго копирсалась в сумці
і не змогла знайти ключі
єноти може проковтнули
їх там у сумці кілька штук

спагеттину ми їли разом
із галею одну на двох
і ось зустрілися губами
я і наїстися не встиг

я не садитиму картоплю
посію краще коноплю
бо та картопля не вставляє
хоч скільки ти її скури

я ляжу в клумбі між тюльпанів
люблю цей жанр сюрреалізм
парадоксальне форм єднання
кавалок сала і тюльпан

петро іванович потрапив
в заручники до кенгуру
лежить у сумці цмулить цицю
чекає на рятівників

аркадій у село на літо
привіз свій чахлий організм
щоб той порухався подихав
можливо їжака спіймав

на день святого валентина
тобі я серце подарю
його ти візьмеш і положиш
у купку ранених сердець

коли команда збунтувалась
колумб промовив діснейленд
ще кока-кола та макдональдс
й закляття древнє помогло

не розривай вночі могили
бо раптом вилізе з труни
бліда холодна й прошепоче
как долго я тебя ждала

олег в художній галереї
естетом уявля себе
поправить шарф берет посуне
задумливо промовить бля

все буде добре ти сказала
тобі повірив я але
нічого доброго не бачу
оце хіба що майонез

петро в кіно не дебоширить
не їсть не п'є не рже як кінь
з жінками не впада в розпусту
для чого взагалі ходив

на завершальній ноті тиші
ранковий дзеленчить трамвай
так починається у місті
симфонія нового дня

до нас панове їдуть гості
тож значить вдома їх нема
а значить можемо замовить
гучну бавовну їм на склад